Кози

Козе́л свійський, або цап, — одомашнений підвид козла звичайного (Capra hircus), представник роду Козел (Capra) підродини козлових родини бикових (Bovidae).

«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з румунської мови (t̨ар). Подібне слово є в італійській мові (zappo). Вони є субстантивованим вигуком для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від лат. caper (з праіндоєвроп. *kapro)

Кози є одними з перших тварин, одомашнених людиною. Останній генетичний аналіз підтверджує археологічні докази того, що дикі безоарові козероги з гір Загрос є ймовірним початковим предком, можливо, усіх сучасних домашніх кіз. Скотарі епохи неоліту почали випасати диких кіз здебільшого для легкого доступу до молока та м’яса, а також до гною, який використовували як паливо; а їхні кістки, вовну та сухожилля застосовували для одягу, будівництва та інструментів. Найдавніші залишки одомашнених кіз, датовані 10 000 роками до сьогодення, знайдені в Гандж Даре в Ірані. Останки кіз були знайдені в археологічних місцях в Єрихоні, Чога Мамі, Джейтуні та Чайоню, засвідчуючи одомашнення кіз у Західній Азії 8000—9000 років тому. Дослідження ДНК свідчать про дату одомашнення 10 000 років тому. Історично козяча шкура використовувалася для посудина для води та вина як у подорожах, так і в доставці вина на продаж. Її також використовували для виробництва пергаменту.