🏆 Складний шлях туди, де ми і мали бути

Перший Лан мав складну... ДУЖЕ складну групу. Ми мали б брати бронзу. З купою нервів, пригод, із краплиною дезорганізації та ще й помилочкою ми таки прийшли (сюрприз-сюрприз) до бронзи, яку і так мали брати. Є маленький осад від сумбурної гонки, втім, це речі, які постійно трапляються, якщо ти граєш не сам, а в колективі. Ми досить непогано йдемо за нашими глобальними планами, а різні "приколи" на будь-якому шляху — це норма.

Другий Лан отримав карму «сучасного розподілу за групами». Минулого разу ми мали золото, тож нас закинуло у групу таких самих золотоносних колективів. Яка ж то була м'ясорубка! Протягом гонки ми були на кожній із позицій: від восьмого до другого місця. Зрештою, ми, як, на жаль, і підказувало передчуття ще до гонки, опинилися поза медалями. Прикро, але закономірний фініш проти стількох сильних команд одразу. Окрема подяка клубу «Перемога понад усе!» Прикро, що ми разом без медальок, але приємно було зустрітися.

Ми відсотків на 99 вирішили наші кадрові питання, потроху виходимо на той баланс, що у нас уже був, але тепер, знаючи, що в тій старій системі було неідеальним. В осінь ми входимо знову сильними, мотивованими і з новими чудовими друзями.

Дякую гравцям за те, які ви класні, та за те, як ми й далі несемо дух команди вже з суттєво оновленим складом. Дякую також тим, хто долучився до родини Лану за останні кілька тижнів — ви просто неймовірні, і я невимовно щасливий, що ми тепер разом.

Класні, позитивні, та як завжди — Найкращіші!