📅 Головне — не стати Голумом

Важко відчувати вдячність за срібні нагороди, коли золото було так близенько. Втім, надмірна тяглість до «моя прелес-с-сть»... кхм-кхм, я маю на увазі золотих нагород, може добряче підрізати і розсудливість, і атмосферу, і загалом хід розвитку команди.

А якщо трохи відволіктись від блиску нагород, то ми маємо кращу гонку в історії Першого Лану і, можливо, найкращу (може якусь забув) гонку для Другого Лану.

Загалом, ця гонка підтвердила дві гіпотези:

1, Поточні правила гонки — це поламане гівн... Не дуже об'єктивні та справедливі в контексті затрат сил та нервів до нагород.

2, Друга гіпотеза попередньо підтверджує правильність наших ідей для обох клубів.

І насправді роботи, як завжди, ще багато, втім, полірувати і доводити до пуття щось правильне — це значно легший шлях, ніж усвідомити, що обрав не той шлях взагалі.

Тому робимо глибокий вдих та видих, розслаблюємо плечі і насолоджуємось життям.

Всім дякую за неймовірну віддачу — це було просто неймовірно бути в цій атмосфері разом з усіма вами. Обожнюю всіх: кожного та кожну. Були, є та будете найкращіші!