Нут: золотава перлина Сходу та білковий суперфуд

Нут, який також часто називають турецьким або баранячим горохом, — це один із найдавніших та найкорисніших злаків у раціоні людини. Він підкорив світ своєю ситністю, приємним горіховим присмаком та дивовижною кулінарною універсальністю.

Що таке нут?

Турецький горох: З ботанічної точки зору, нут — це рослина з родини Бобових. Його стручки зовсім не схожі на звичайний зелений горошок: вони короткі, пухнасті й зазвичай містять лише 1–3 округлі зернини.

Форма-загадка: Якщо придивитися до горошини нуту, вона нагадує голову барана з вигнутим «дзьобиком», через що в багатьох країнах його називають «баранячим горохом».

Батьківщина: Батьківщиною нуту вважається Близький Схід та Туреччина. Археологи знаходять його сліди у культурних шарах віком понад 7,5 тисяч років. Він був базовим продуктом у Древній Греції, Римі та давньому Єгипті.

Основні види

Хоча в наших магазинах ми найчастіше бачимо один різновид, у світі існує два головних типи:

• Кабулі: Найпопулярніший вид. Має великі, круглі горошини світло-кремового або золотавого кольору з тонкою шкіркою. Саме з нього готують класичний хумус і фалафель.

• Десі: Дрібніший, темніший (від кучеряво-коричневого до майже чорного) нут із товстішою шкіркою. Він популярний в Індії, має гостріший смак і багатий на клітковину.

Смак і аромат

Текстура: Добре зварившись, нут стає дуже м’яким, маслянистим і кремовим всередині, зберігаючи при цьому легку форму.

Смак: На відміну від звичайного зеленого гороху або квасолі, нут має дуже делікатний, солодкуватий смак із виразним горіховим та маслянистим відтінком (нагадує фундук або запечену каштанову м’якоть).

Користь для здоров'я

Нут — це справжній чемпіон за поживністю серед рослинних продуктів:

• Рослинний білок: Нут містить до 20–25% високоякісного білка, який легко засвоюється організмом, що робить його незамінним для вегетаріанців, спортсменів та під час посту.

• Ідеальне травлення: Величезна кількість розчинної та нерозчинної клітковини покращує роботу кишечника та довго підтримує відчуття ситості.

• Заряд заліза та магнію: Багатий склад мікроелементів допомагає долати анемію, підтримує роботу серця та зміцнює нервову систему.

• Низький глікемічний індекс: Вуглеводи в нуті засвоюються повільно, що запобігає різким стрибкам цукру в крові.

Використання нуту

• Східні легенди: Нут є головною зіркою двох культових страв — ніжної пасти хумус (із додаванням кунжутної пасти та лимона) та хрустких смажених кульок фалафель.

• У кулінарії: Його додають у супи, східні плови, сабджі, сухі каррі, запікають зі спеціями як хрусткий перекус замість чипсів або додають у свіжі салати.

• Аквафаба (кулінарна магія): Відвар, який залишається після вареного нуту, називається аквафабою. Завдяки високому вмісту білка він збивається в пишну піну, як яєчні білки, і використовується для приготування пісного безе, майонезу та мусів.

Як правильно готувати нут?

• Замочування обов'язкове: Через щільну структуру нут потрібно замочувати у холодній воді з дрібкою соди щонайменше на 8–12 годин. Це скоротить час варіння і покращить засвоєння.

• Варіння: Після замочування нут варять на повільному вогні від 1 до 1,5 годин до повного розм'якшення.

• Знімання шкірки: Якщо для хумусу потрібна ідеально шовковиста текстура, приготовлений нут трохи перетирають руками у воді, щоб відлущити прозорі шкірки.

Цікаві факти про нут

1. Своєрідне римське прізвище видатного оратора Цицерона походить саме від латинського слова cicer (нут). Вважається, що хтось із його предків мав на носі бородавку, схожу на горошину нуту.

2. За часів Першої світової війни та й раніше смажений і мелений нут використовували як популярний замінник кави, який не містив кофеїну.

3. Індія є абсолютним світовим лідером із вирощування та споживання нуту — на неї припадає понад 60% усього світового врожаю.